Історія мескалю в цікавих фактах
Текілу відносять до мескалю, але не кожен мескаль має право називатися текіла. Це – перший факт. Текілу готують виключно із соку блакитної агави (Weber Blue) у штаті Халіско та ще кількох регіонах. Мескаль виробляють близько 20 сортів у дев’яти різних містечках в Мексиці, що підтверджується міжнародним стандартом DO.
Що це за напій
Мескаль виготовляють у Мексиці з того часу, як іспанці відкрили місцевим жителям процес дистиляції. Міцний спиртний напій активно виходить за межі локального продукту, який спочатку вважали «зіпсованою» текілою. Останнім часом мескаль на сайті різних інтернет-магазинів стоїть в одному ряду зі спиртами преміум-класу: горілкою, віскі, ромом.
Як виготовляють мескаль
Виробництво починається зі збирання врожаю. Відомо близько 200 сортів сукуленту, але не всі підходять для приготування алкоголю. Найпоширеніший – Еспадин. Рослини дозрівають 6-8 років. Також використовують Тобалу, маленьку агаву, яка визріває 10-15 років. Спочатку пінью (м’яку серцевину) запікають, а потім подрібнюють. Отриману напівпрозору солодку рідину ферментують, дистилюють, фільтрують та витримують.
Різновиди мескаля
Згідно із Законом про регулювання мескалю (CRM), існує три офіційно визначені категорії:
- Mezcal. Промисловий спирт, який дозволяє компаніям вдаватися до інноваційного обладнання: автоклавів, дифузорів (для запікання), металевих резервуарів для ферментації, колонних перегінних кубів безперервної дії. Категорія широко представлена в асортименті маркету алкогольних штук Maudau за доступною вартістю. Смак завжди однаковий, а дистилят виробляють великими партіями.
- Mezcal Ancestral. Виготовлення спирту наближено до диких умов. Пінью випікають у земляних печах, подрібнюють вручну або за допомогою каменів. Ферментують у дерев’яних бочках, а дистилюють у мідних горщиках. Результат – міцний спиртний напій з яскраво вираженим землистим та мінеральним присмаком.
- Mezcal Artesanal. Пінью поміщають у відкриту розпечену яму, наповнену лавовим камінням або цеглою. Потім подрібнюють за допомогою кам’яного колеса, що обертає віслюк або трактор. Сусло ферментують у відкритих чанах, де воно збагачується дикими дріжджами. Дистиляція відбувається у мідних перегінних кубах. На виході виходить мескаль з гладким смаком і приємним вершковим присмаком, який посилюється після витримки в дубових бочках.
Не менш цікавий варіант – Mezcal de Pechuga. Виготовляють маленькими партіями. Після завершення дистиляції спирт змішують із фруктами, горіхами, спеціями, а також освіженою грудкою тварини: куркою, качкою або кроликом. Вона підвішується над киплячим казаном, що формує м’ясний присмак.